Коли ви користуєтесь чимось безкоштовним в Інтернеті, дуже ймовірно, що використовують вас. Дознайтесь більше.
Інтернет за короткий час змінив наше життя. Ми майже завжди на зв’язку та маємо всю інформацію світу під рукою, а точніше — під рукою за допомогою різноманітних комп’ютерних програм та веб-сайтів, більшість із яких на перший погляд здаються безкоштовними.
Але коли придивитись близько, то виявляється, що ми платимо подвійну ціну, з одного боку, на нас спрямована реклама, а з іншого – збирається інформація про нас. Потім інформація продається тому, хто запропонує найвищу ціну та зможе показувати нам більше реклами чи іншого контенту, щоб вплинути на наш вибір та думку.
Ми шукаємо в Google, Google шукає в нас. Ми використовуємо соціальні мережі, вони використовують нас. Навіть наша пральна машина має політику конфіденційності та вимагає доступу до камери користувача, списку контактів і місця розташування. Чи може бути так, що політика конфіденційності, на яку ми погоджуємось , насправді є політикою розвідки?
Величезна кількість нашої особистої інформації збирається, сортується та аналізується за нашою згодою чи без неї. Великі та малі компанії збирають інформацію про те, що нам подобається, що ми купуємо, наше психічне та фізичне здоров’я, сексуальність, місцезнаходження та політичні погляди. Крім того, деякі програми вимагають доступу до наших фотографій, камери, мікрофона, списку контактів, календаря тощо. І часто алгоритм знає про нас більше, ніж ми самі.
Тисячі тон інформації збирається про кожного з нас і об’єднуються в цілісну картину під приводом адаптації контенту та реклами до нас. Ця особиста інформація купується та продається так само, як і будь-який інший маркетинговий продукт і найвищий учасник торгів отримує доступ до нас з метою впливу на наш вибір та думку. У такий спосіб недобросовісні компанії мають змогу придбати доступ до особистої інформації споживачів та проштовхнути їм контент, який змусить їх діяти так, як вигідно компаніям, що на жаль, підтверджують приклади. Ось і вся демократія.
+ Що таке комерційне спостереження
Комерційне спостереження стосується збору та використання особистої інформації людини з метою отримання прибутку. Термін був створений, коли рекламні компанії, такі як Google AdWords, почали використовувати особисту інформацію користувачів для показу їм реклами. Коли ви використовуєте щось безкоштовне в Інтернеті, дуже ймовірно, що ви є продуктом. Усім підприємствам для виживання потрібен дохід. Часто онлайн-компанії отримують дохід від реклами, а також від продажу інформації про вас іншим: що ви переглядаєте, що купуєте, ваше місцезнаходження, фізичне та психічне здоров’я тощо. Широкомасштабний збір даних може мати різні переваги для окремих осіб і суспільства, наприклад, автоматизацію, сталий розвиток і ефективність послуг. Але необмежений збір і обробка особистої інформації, не кажучи вже про конфіденційну інформацію, керуючись суто прибутковими мотивами, може поставити під загрозу свободу людини, загрожувати праву на самовизначення, загальному добробуту і, у гіршому випадку, поставити під загрозу демократію.
Деякі з найпоширеніших способів стеження та збору інформації:
– Відстеження інтернет-сторінок, які ви відвідуєте, та який зміст на них ви переглядаєте;
– Контроль того, що ви вводите в адресний рядок браузера;
– Аналіз місця на інтернет-сторінці, де ви зупинились та на який час;
– Відстеження ваші подорожі за допомогою GPS-локатора вашого телефону і маяків Bluetooth, наприклад, що ви переглядаєте в магазинах;
– «Підслуховування» електронної пошти та запитів у пошукових системах;
– Реєстрація того, що ви купуєте за допомогою платіжної картки;
– IP-адреси (що є свого роду адресою пристроїв, підключених до Інтернету);
– Відстеження траєкторії вашого курсору на комп’ютері та того, на що ви натискаєте;
– Інтеграція інформації з різних пристроїв власника (наприклад, перехресне стеження);
– Детальний моніторинг використання додатків на телефонах і комп’ютерах.
+ Небезпеки комерційного спостереження
Про нас збирається велика кількість інформації з усіх джерел. У сукупності ці дані дають майже повну картину про нас як особистостей, розкриваючи, що ми робимо в повсякденному житті, наші таємні бажання та наші найбільш вразливі місця. Це широкомасштабне систематичне стеження суперечить основним правам і може використовуватися для дискримінації, маніпулювання та експлуатації. Також у нещодавній доповіді Amnesty International зазначається, що комерційне спостереження є серйозною загрозою основним правам людини, таким як свобода думки, свобода вираження поглядів, рівність і рівноправність.
Доповідь Норвезької асоціації споживачів розкриває низку шкідливих наслідків комерційного масового спостереження для окремих людей і суспільства:
Влада
Компанії, які добре нас знають, можуть формулювати свої оголошення таким чином, щоб маніпулювати нами, коли ми чутливі, наприклад, щоб вплинути на вибори або рекламувати дієтичні продукти, нездорову їжу чи азартні ігри.
Дискримінація
Непрозорість та автоматизація інтелектуальної економіки збільшує ризик дискримінації, наприклад, через виключення споживачів на основі доходу, статі, раси, етнічної чи сексуальної приналежності, місця розташування або через те, що певні споживачі платять більше за товари чи послуги.
Інформаційний хаос
Моніторинг повідомлень, які люди отримують, чи то через рекламу, чи то через інший контент, і від того, від кого вони насправді приходять, може виявитися непрактичним. Це може сприяти інформаційному хаосу, який важко відстежити або виправити.
Підхід до конкуренції
Інтелектуальна економіка надає перевагу більшим компаніям, які можуть збирати й обробляти велику кількість інформації, за рахунок менших компаній і ускладнює їм конкуренцію на рівних умовах, що негативно впливає на компанії, які поважають основні права споживачів.
Загроза безпеці
Оскільки тисячі компаній збирають і обробляють величезні обсяги персональних даних, зростає ризик крадіжки цих даних, шахрайства та вимагання. НАТО оголосило, що подібний збір даних становить загрозу національній безпеці.
Порушення конфіденційності
Збір, розповсюдження та використання особистої інформації відбувається максимально безконтрольно, як відомими великими компаніями, так і компаніями, з якими знайомі лише деякі споживачі. Споживачі практично не мають можливості дізнатися або вплинути на те, які дані збираються, кому передаються або як використовуються.
+ Що я можу зробити щоб захистити себе
Звичайно, держава повинна заборонити комерційне масове спостереження, і за це борються Асоціація споживачів, низка іноземних організацій, компаній та приватні особи.
Сім способів, які допоможуть запобігти збору даних про вас.
Хоча деякий збір інформації в Інтернеті майже неминучий, існує кілька способів обмежити інформацію, яку ви дозволяєте збирати про себе. Більшість браузерів дозволяють налаштувати параметри конфіденційності. На телефонах та інших мобільних пристроях вимикайте служби визначення місцезнаходження та збирання іншої інформації, якщо вони непотрібні та не використовуються. На комп’ютерах використовуйте захищений веб-браузер і дізнайтесь, які сайти стежать за вами. На інших пристроях, таких як телевізори, пральні машини, холодильники тощо вимкніть додатки та служби, які ви не хочете відстежувати.
Коли ви завантажуєте новий веб-сайт, просто натисніть «ні», коли запитають дозвіл на збір файлів cookie. Хоча це може перешкоджати деяким функціям, це того варте заради безпеки вас і вашого гаджета.
Не діліться зайвою інформацією в соціальних мережах. Не беріть участь в іграх у соціальних мережах, які вимагають доступу до непотрібної інформації про вас, наприклад ваших фотографій і списку друзів. Перегляньте свої налаштування конфіденційності в соціальних мережах. Можливо Ви захочете обмежити коло осіб, які зможуть переглядати ваші публікації. Чи потрібно комусь знати та пам'ятати, де і коли ви народилися?
Завжди створюйте надійні паролі, зокрема в соціальних мережах, щоб інші не могли ввійти в них від вашого імені. Це означає використання комбінації щонайменше з 12 цифр, спеціальних символів, а також великих і малих літер. Використовуйте телефонну автентифікацію, де це можливо.
Використовуйте браузери, які не збирають інформацію про вас. Розгляньте можливість перегляду в приватному режимі (тобто в приватному режимі або анонімному режимі). Зауважимо, що навіть якщо ви використовуєте режим анонімного перегляду, деякі веб-браузери та веб-сайти все одно можуть стежити за вами.
Не беріть участь в іграх соціальних мережах, які вимагають доступу до вашої інформації та ваших друзів. Приймайте запити в друзі в соціальних мережах, лише якщо ви дійсно знаєте цю людину та підтвердили, що вона така, за яку себе видає.
Більшість людей користуються пошуковою системою Google, і переважна більшість знайома з дієсловом «to google». Але не всі розуміють, що Google та інші подібні пошукові системи збирають і продають інформацію про ваші пошуки та веб-сайти, які ви відвідуєте. Можна сказати, що коли ви шукаєте у них, вони шукають у вас.
Фішинг — це один із способів, за допомогою якого хакери можуть заволодіти вашою інформацією. За допомогою нього шахраї намагаються обманом змусити вас розкрити цінну та особисту інформацію. Часто це робиться за допомогою дуже добре сформульованих електронних листів, які нібито надійшли від авторитетних компаній та пропонують натиснути посилання, щоб підтвердити або не підтвердити. Крім того, хакери надсилають у соціальних мережах повідомлення від «друга», в якому розповідається щось справді круте і потрібно просто натиснути щоб побачити це. Перш ніж клацати на підозрілі посилання, наведіть курсор на посилання, щоб побачити URL-адресу, яка там відображається. Якщо ви не впізнаєте URL-адресу, не натискайте, а зв’яжіться з відправником і запитайте чи це правда чи шахрайство.
Використовуйте пошукові системи, такі як DuckDuckGo, StartPage та інші, які не продають вашу інформацію.
+ Виклик уряду
Асоціація споживачів разом із шістдесятьма споживчими та правозахисними організаціями надіслали урядам по обидві сторони Атлантики вимогу заборонити комерційне масове спостереження в 2021 році. Зараз боротьба триває. Дивіться більше тут.
У виклику, який можна знайти тут англійською мовою, у вільному перекладі сказано:
«Рекламні оголошення, засновані на спостереженнях за окремими особами, зараз тролять Інтернет і завдають різних видів шкоди як споживачам, так і компаніям. Цей лист вимагає відповіді від урядів по обидва боки Атлантики. Європейський Союз закликають розглянути питання про заборону реклами на основі спостереження в рамках законодавства ЄС про цифрові послуги. Уряд США закликають прийняти далекосяжні закони про конфіденційність. Ми є широкою коаліцією споживчих організацій, правозахисних організацій, неурядових організацій і науковців, які багато в чому стурбовані систематичним спостереженням, яке стоїть за більшістю онлайн-реклами. В останні роки економіка стеження швидко розширилася, і майже все, що роблять споживачі, як онлайн, так і офлайн, записується, збирається та поширюється з метою індивідуалізації реклами.
Економіку стеження іноді помилково описують як певний вид угоди, за якою споживачі дозволяють компаніям стежити за ними в обмін на доступ до електронного контенту. Однак доданий звіт Норвезької асоціації споживачів показує, що більшість споживачів не піклується про те, щоб їх використання Інтернету відстежувалось. Однак масштаби цього моніторингу роблять для споживачів практично неможливим уникнути цього і, як наслідок, особистого профілювання. Таким чином, реклама, заснована на спостереженні, висвітлює різні проблеми конфіденційності, але вона також викликає або посилює багато інших проблем. Новий звіт Норвезької асоціації споживачів показує, що реклама, заснована на нагляді, сприяє системним ринковим зловживанням і дискримінації, загрожує національній безпеці та фінансує фейкові новини та шахрайство, а також підриває чесну конкуренцію та заважає тим, хто виробляє онлайн-контент, отримувати розумний дохід. Це негативно впливає як на споживачів, так і на бізнес і може підірвати демократію.
Хоча реклама є важливим джерелом доходу для рекламодавців і продавців реклами, вона не виправдовує потужні системи моніторингу, щоб мати можливість «показувати правильну рекламу потрібним людям». Існують інші методи реклами, які не покладаються на шпигунство за окремими особами, і було показано, що такі методи можна використовувати без істотного впливу на дохід.
Системний контроль, який ми здійснюємо на рекламному ринку, жодним чином не можна вважати справедливим щодо споживачів. Ми закликаємо до сильної і чіткої позиції і сподіваємося, що Європейський Союз розгляне питання про заборону реклами, заснованої на стеженні, в рамках законодавства ЄС про цифрові послуги, і що Сполучені Штати ухвалять давно назрілий федеральний закон про конфіденційність».
+ Чим займаються інші організації
Ось інформація про дії норвезької організації Neytendassamtikan щодо реклами, що базується на стеженні.
Ось компанія BEUC, Європейського союзу споживачів
Минулого тижня з Джоном Олівером обговорювали комерційне стеження.
Тут ви можете знайти інформацію про проект None of Your Business.
Австрійське агентство із захисту даних також заборонило австрійським компаніям використовувати Google Analytics.
+ Створення відео
Режисер: Reynir Lyngdal
Сценарист: Bergur Ebbi og Reynir Lyngdal
Продюсер: Reynir Lyngdal
Асистент режисера: Guðgeir “Don Gucci” Arngrímsson
Оператор: Ásgrímur Guðbjartsson
Перший асистент оператора: Daníel Gylfason
Гаффер: Geir Magnússon
Помічник зі світла та другий асистент оператора: Eyþór Ingvarsson
Гример: Ragna Fossberg
Костюмер: Elma Lísa Gunnarsdóttir
Монтаж: Guðni Hilmar Halldórsson / TooCutty
Пост-продакшен: Trickshot, Bjarki Guðjónsson,
Кольорокорекція: Luis Ascanio,
Візуальні ефекти та графіка: Gísli Þór Brynjólfsson
Музика: Stefán Örn Gunnlaugsson
Звукозапис і композиція: Jóhannes Bragi Bjarnason, Audioland.
Текст читає Þulur: Bergur Ebbi
Актори:
Björk Guðmundsdóttir
Nína Magnea Lyngdal Reynisdóttir
Hildur Ríkey Stefánsdóttir
Котики:
Flóki, Hneta, Lotta, Mandarína, Milla, Mirra, Mía Búbbulína, Móa Pollýanna, Móri og Stormur
Радники:
Jon von Tetzchner
María Þorgeirsdóttir
Breki Karlsson
Виготовлено для Асоціації споживачів у співпраці з Vivaldi.
Подяка: Hamborgarabúllan, Edda Sif Guðbrandsdóttir, Guðrún Edda Haraldsdóttir og fjölskyldan Barðarstönd 27, Leikskólinn Ægisborg
Þetta vefsvæði er kostað af árgjöldum félaga í Neytendasamtökunum.
Ef þú ert ekki þegar í samtökunum biðjum við þig að íhuga að ganga í þau. Árgjaldið er 7.900 kr.
